МИКОЛА ХОМЕНКО

    Ми живемо в світі певних стереотипів. До того ж, деякі так вкоренилися, що ми не хочемо їх позбуватися, хоча вони вже давно не відповідають реаліям сьогодення. І це більшість з нас розуміють. Нам просто з ними комфортно. Як говорив один із великих: «Обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад». Не секрет, що ми тривалий час   готували фахівців з окремих спеціальностей, які є рудиментарними по суті і прив’язаними ще до минулого століття з соціалістичними формами   ведення економіки. Як результат, працевлаштування з цих спеціальностей становить 5-10%. За кордоном перелік спеціальностей переглядають періодично – раз в два-три роки залежно від необхідності та актуальності. Зовсім недавно в одному з наших брендових університетів розпочав підготовку факультет Тік-Току, враховуючи розвиток соціальних мереж. Дивно? Так. Незвично? Безумовно. Через те, що ми звикли до певних стереотипів. Так, з’явився новий стереотип про негативні наслідки дистанційного навч...

  Останнім часом поняття гіпотеза , або припущення, яке здебільшого використовували як термін у науці, значно розширило межі свого використання. Гіпотетично ‒ дискутуємо, пропонуємо, приймаємо рішення, а проте ‒ ніхто не несе ніякої відповідальності. Через те, що гіпотетично. Гіпотетично визначаємося щодо кількості населення в Україні: 40 чи 30 млн, а, можливо, і менше? А що буде з країною за такої демографічної ситуації через 10‒20 років? А скільки нам потрібно фахівців, робітників, і чи достатньо наші заклади освіти їх готують? Як формується державне замовлення? Які результати працевлаштування в розрізі спеціальностей? Скільки і які фахівці виїжджають за кордон? Суто гіпотетично, якщо аналізувати щоденну інформацію щодо автобусів з пасажирами, які потрапляють в аварію дорогою в Польщу і звідти, враховуючи середньостатистичну аварійність по країні, не важко вирахувати, скільки щоденно людей перетинає кордон лише з однією країною. Тут, напевно, я вже дуже завернув, але, як кажуть, ...

  Щодо можливості оцінювати заклад освіти за результатами працевлаштування. В ідеалі, провести б такий аналіз за останні 10, ну хоча б 5 років. Звичайно, простіше це зробити в бюджетних  структурах – у медицині, освіті, державній службі, складніше – в бізнесі.  Інформація з пенсійного фонду, податкової служби вже є підтвердженням працевлаштування, а також, певною мірою, відповідності займаної посади здобутій вищій освіті. Складніше буде з роботою за фахом. Але з часом, думаю, що така можливість з’явиться.  Додатково має бути проаналізована інформація щодо реєстрації непрацевлаштованих у центрах зайнятості і виїзду на постійне місце проживання або на роботу за кордон. У нас досить неоднозначне ставлення до виїзду молоді за кордон. Звичайно, що це багатьом не дуже подобається. Але заборонити цього ми не можемо, навіть, якщо б хотіли. Тим більше, на жаль, не можемо особливо похвалитися наявністю нових робочих місць для молодих фахівців. До речі, ми чомусь забуваємо про ...

Стратегія розвитку вищої освіти на 2021-2031 рік не скажу, що є давно очікуваним, але важливим документом, який має стати дороговказом в майбутнє (хотів без лишнього пафосу – не вдалося). Якщо говорити про стратегію ключовими фразами, то зазначу таке. Мета – якісна освіта інтегрована в європейській освітянський простір, конвертований диплом. Шляхи вирішення – мотивований студент, кваліфікований викладач, щедра держава, добре оплачувані робочі місця. Очікувані результати – розвинута економіка, процвітаюче суспільство, гарантовані права і можливості. Ризики і можливі негативні наслідки – оптимізація закладів освіти, скорочення бюджетної складової і розширення комерційної, а також втрата робочих місць для науково-педагогічних працівників. Щодо самого проєкту стратегії. Цікаво подана структура, створено робочі групи, проводяться онлайн-засідання. Що насторожує. В першу чергу, відсутність аналізу результатів попередньої стратегії розвитку, особливо, враховуючи, що на статтю «розвиток» у б...

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти? Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі. Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь. Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, і...

  Форс-мажорні обставини цього року потребують неординарних кроків і не тільки в освіті. Дивуючись   несприйняттям дистанційної освіти як форми навчання, в першу чергу батьками, хочеться поставити питання: чому? Звідки така безальтернативність, що з 1 вересня   учні і студенти, як завжди, навчатимуться в аудиторіях?   Відчувається бажання перекласти тягар відповідальності з одних плечей на інші і в подальшому засвідчувати «а я ж казав», пишаючись своєю далекоглядністю. Сьогодні можна піддавати критиці застережливі заходи, які заплановано в державі щодо організації нового навчального року, але все-таки краще бути готовими до гіршого, сподіваючись на краще, ніж навпаки. Не особливо переймаючись   проведенням традиційних   урочистих заходів – серпневі педагогічні наради, лінійки тощо (в такій ситуації можна обійтися і без них), потрібно думати над тим, як організовувати освітній процес, забезпечивши найбільшу ефективність   навчання. Звичайно, ...

Те, що навчальний рік буде завершено своєчасно з урахуванням певних змін, думаю, ніхто вже не сумнівається. Усі суб’єкти освітнього процесу своєчасно прозвітуються про свою діяльність, будуть виставлені оцінки в навчальні журнали, здані звіти за проходження практики і навіть ЗНО, хоча і з певними труднощами, буде проведено. Сьогодні заклади професійної, передвищої фахової і вищої освіти вже переймаються   організацією прийому студентів. І якщо в технічному відношенні   зі створенням електронних кабінетів, подачею документів, роботою приймальних комісій проблеми, звичайно, будуть, але всі вони «вирішувані». Більш-менш спокійно почувають себе заклади вищої освіти. За успішного проведення ЗНО залишиться очікувати вибору абітурієнтів. А враховуючи, що Європу закрито, то кількість бажаючих отримати вищу освіту в Україні значно збільшиться. Хоча, напевно, зменшиться і кількість потенційних студентів з-за кордону. А от щодо охочих навчатися в професійно-технічних училищах і ти...