До чого необхідно бути готовими після 1 вересня?

 Форс-мажорні обставини цього року потребують неординарних кроків і не тільки в освіті. Дивуючись  несприйняттям дистанційної освіти як форми навчання, в першу чергу батьками, хочеться поставити питання: чому? Звідки така безальтернативність, що з 1 вересня  учні і студенти, як завжди, навчатимуться в аудиторіях?  Відчувається бажання перекласти тягар відповідальності з одних плечей на інші і в подальшому засвідчувати «а я ж казав», пишаючись своєю далекоглядністю. Сьогодні можна піддавати критиці застережливі заходи, які заплановано в державі щодо організації нового навчального року, але все-таки краще бути готовими до гіршого, сподіваючись на краще, ніж навпаки.

Не особливо переймаючись  проведенням традиційних  урочистих заходів – серпневі педагогічні наради, лінійки тощо (в такій ситуації можна обійтися і без них), потрібно думати над тим, як організовувати освітній процес, забезпечивши найбільшу ефективність  навчання. Звичайно, в цій ситуації, подобається чи не подобається комусь, але без дистанційної форми навчання не обійтися. Так, весною було непросто всім: учням, студентам, вчителям і батькам. Але ази дистанційного навчання більшість учасників цього процесу вже освоїли. Хтось краще, хтось гірше, проте  перші результати ЗНО свідчать,  що вони  на рівні попередніх років.

Було складно. Підготовленість викладачів, наявність інтернету, електронної платформи, програмного забезпечення викликали справедливі нарікання, що, в свою чергу, спонукало до вирішення цих питань.

Зрозуміло, що в цьому навчальному році широко використовуватимуть  комбіноване  навчання. Необхідно уже сьогодні розподілити дисципліни, навчання з яких можна провести дистанційно, використовуючи сучасні інтернет-технології, а також заняття, які потребують безпосереднього контакту викладача і студента. У закладах вищої і фахової передвищої освіти необхідно визначитися з лабораторними, практичними заняттями, навчальними, технологічними і переддипломними практиками. Графік освітнього процесу, особливо в осінній період, потрібно уже сьогодні не просто корегувати, а загалом значно переформовувати, враховуючи допускні можливості перебування студентів в одній аудиторії або лабораторії. Навчання в дві зміни, поділ групи на пів групи, розведення в часі перебування в закладі освіти різних курсів – це далеко неповний перелік можливих попереджувальних варіантів. Так, звичайно, це потребує додаткового фінансування, в першу чергу, на оплату викладачів. Але для цього є певні можливості фонду подолання наслідків карантину (60 мільярдів грн), які слід використовувати за призначенням.

Знаєте, чого бояться більшість університетів Європи, особливо східної? Бояться, що з часом провідні брендові університети запропонують освітні програми з відповідним дистанційним інформаційно-комунікаційним супроводом, що значно вплине на набір в інші заклади освіти. До цього потрібно бути готовими і нам, особливо враховуючи місце наших університетів у світових рейтингах.  

А загалом перефразуємо: «Краще все уміти, та не все робити» на «Краще бути готовими і радіти, якщо це не потрібно буде використовувати» і все буде гаразд.