Ми живемо в світі певних стереотипів. До того ж, деякі так вкоренилися, що ми не хочемо їх позбуватися, хоча вони вже давно не відповідають реаліям сьогодення. І це більшість з нас розуміють. Нам просто з ними комфортно. Як говорив один із великих: «Обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад».
Не секрет, що ми тривалий
час готували фахівців з окремих
спеціальностей, які є рудиментарними по суті і прив’язаними ще до минулого
століття з соціалістичними формами ведення економіки. Як результат, працевлаштування
з цих спеціальностей становить 5-10%.
За кордоном перелік
спеціальностей переглядають періодично – раз в два-три роки залежно від
необхідності та актуальності.
Зовсім недавно в одному
з наших брендових університетів розпочав підготовку факультет Тік-Току,
враховуючи розвиток соціальних мереж. Дивно? Так. Незвично? Безумовно. Через
те, що ми звикли до певних стереотипів.
Так, з’явився новий
стереотип про негативні наслідки дистанційного навчання. Є проблеми? Звичайно.
Але ми до цього йшли, пандемія прискорила цей процес. За сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, а також відповідної організації
практичного навчання, нових форм контролю знань, підвищення мотиваційних чинників
ми отримаємо більше плюсів, ніж мінусів.
Загалом більшість
студентів (65%) вважають, що позитив дистанційної освіти – збереження часу на
дорогу, більш комфортні умови навчання, можливість швидко перемикатися з однієї
роботи на іншу. Анкетування проведено серед 2250 студентів старших курсів.
Адаптуються до
цього поступово і викладачі.
Підручники і навчальні посібники. Електронна версія і
електронний підручник. Ми по-старому оцінюємо заклад освіти та його
бібліотечний фонд через кількість фоліантів на полках. Це також певний стереотип, який закладався в нашій свідомості протягом
багатьох століть. Останнє анкетування студентів засвідчує, що паперовими
підручниками користуються лише 26% студентів.
Відходять в минуле стереотипи
щодо оцінювання знань школярів і студентів. Класична «п’ятірка» залишається
десь в підсвідомості. 12-100-200-бальна система оцінювання вносить певну
складність в сприйнятті, але вона діє з певним виносом і перерахунок на
класичне оцінювання.
Запровадження ЄДКІ
(Єдиний державний кваліфікаційний іспит) для регульованих спеціальностей, ЄВІ
(Єдиний вступний іспит), ЄФВВ (Єдине фахове вступне випробування) з
використанням сучасних комп’ютерних технологій дає впевненість, що і ЗНО складатимуть
зовсім по-новому. До речі, в плані щодо запровадження сучасних цифрових
технологій в освітянський процес ми виходимо на рівень провідних країн світу, а
окремі випереджаємо.
Широкий доступ до
інформаційно-освітянського та наукового контенту, самоконтроль, мотиваційні чинники
студента, напевно, з часом дозволять також переглянути термін підготовки як
бакалавра, так і магістра.
Стереотип, що ми маємо
готувати фахівців в тій кількості, скільки потребує наша економіка, а держава
подбає про їх працевлаштування, не сприймається. Ми маємо сьогодні понад 1 млн безробітних
і 582 тис вакансій. Не всім безробітним подобаються запропоновані вакансії. Останні
заяви про створення в наступному році 350 тис нових робочих місць дуже
сумнівні. А, враховуючи, що сьогодні майже 20% працездатного населення працює
за кордоном (близько 3 млн осіб), з метою соціального захисту і цих людей ми маємо
під час підготовки фахівців враховувати потреби ринку праці не тільки країни, а
й світу.
Отже, настав час
позбавлятися певних стереотипів, не вводячи в оману себе та інших.
Коментарі
Дописати коментар