МИКОЛА ХОМЕНКО

Проте… Проте тривога зберігається. Знову стоїмо на порозі колосальних змін. Що нас чекає? Новий президент, новий парламент, новий кабінет міністрів і я вас можу запевнити – нові реформи. Найцікавіше, що така консервативна галузь, як освіта, підлягає змінам найсильніше – від форми диплома до організації освітнього процесу. Стабільним залишається лише низький рівень фінансування. А чи не можна навпаки – спочатку гідна заробітна плата, а потім вже – проведення реформ. Я думаю, що ефективність реформування зросла б в рази. На жаль, як би це не банально звучало, внаслідок відсутності мотивації ми втрачаємо викладача- ВЧИТЕЛЯ. Інтелектуальна праця оцінюється не просто за залишковим принципом, а принизливо низько. З радістю було сприйнято заяву представника нової команди про можливу заробітну плату викладача в 4 тис доларів (64 тис. грн). Розчарування, особливо для тих, хто вже підраховував свої можливі статки, настало дуже швидко. На наступний день заява щодо помилкових розрахунків ...

Ну звичайно ж, якістю підготовки фахівців. Знову про це заявили представники аграрного бізнесу   та народні депутати на круглому столі в рамках Міжнародної агропромислової виставки «АГРО – 2019». Скажу відверто, двостороннього діалогу не відбулося. Не такі, а які? Відсутність конструктивізму, конкретних пропозицій. Дехто з високопосадовців хизувався тим, що їх діти вимушені навчатися за кордоном через низьку якість підготовки в наших закладах освіти, інші, до речі, вже не перший раз, засвідчували свою готовність платити достойному випускнику більш ніж достойну зарплату, яка обраховується тисячами доларів, хоча в реальності я таких випадків не пам’ятаю. Напевно, це було більш схоже на спробу пояснити, як же вони, такі «патріоти», послали своїх дітей освоювати знання в далекі країни і чому «цураються свого». Звичайно, не кожний батько-селянин має таку можливість. Але, як кажуть, кожному своє. Вже не перший раз я був присутній на подібних зібраннях, і хочу сказати,   щ...

Спогади про війну від рідних та близьких людей - це пам'ять серця про важкий для Вітчизни час і наша вдячна данина тим, хто ціною власного життя захистив Україну, а значить - нас з вами.

Спогади про війну від рідних та близьких людей - це пам'ять серця про важкий для Вітчизни час і наша вдячна данина тим, хто ціною власного життя захистив Україну, а значить - нас з вами.  

Спогади про війну від рідних та близьких людей - це пам'ять серця про важкий для Вітчизни час і наша вдячна данина тим, хто ціною власного життя захистив Україну, а значить - нас з вами.  

Скільки потрібно Україні робітників і фахівців? Впевнений, що сьогодні на це запитання  неможливо  знайти правильну відповідь, так як неможливо відповісти, скільки сьогодні працює за фахом лікарів, агрономів, юристів, педагогів, інженерів.  А чи можемо взагалі сказати, скільки в країні проживає людей?  Вже не 52 млн і навіть не 42… Щодо працездатного людського ресурсу, то за останніми даними зайнятого населення в нас близько 16 млн, безробітних –  1,7 млн, хоча зареєстровано  лише 0,3 млн. А  вакантних посад, за інформацією центрів зайнятості – лише близько 85 тис. Якщо відверто, то мало хто знаходить роботу в такий спосіб. Здебільшого там реєструються для того, щоб певний час отримувати соціальну допомогу. Як працевлаштовуються випускники коледжів та університетів і скільки їх знаходить роботу за фахом? Раніше, коли заклади освіти звітувались щодо рівня працевлаштування, цей показник становив  близько 70 %. Звичайно, що це не завжди...

Редакція газети « Освіта аграрна » у соціальних мережах розповсюдила інформацію, яка складалася із запитань, відповіді на які очікувала: «Чи пам’ятаєте Ви як звали Вашу першу вчительку? Розкажіть про неї», «Чи памятаєте Ви свій перший день у школі і які враження він залишив?», «Чи пам`ятаєте Ви свою першу прочитану книжку?».