І знову на одні і ті ж граблі або чим не задоволені роботодавці

Ну звичайно ж, якістю підготовки фахівців. Знову про це заявили представники аграрного бізнесу  та народні депутати на круглому столі в рамках Міжнародної агропромислової виставки «АГРО – 2019». Скажу відверто, двостороннього діалогу не відбулося. Не такі, а які? Відсутність конструктивізму, конкретних пропозицій. Дехто з високопосадовців хизувався тим, що їх діти вимушені навчатися за кордоном через низьку якість підготовки в наших закладах освіти, інші, до речі, вже не перший раз, засвідчували свою готовність платити достойному випускнику більш ніж достойну зарплату, яка обраховується тисячами доларів, хоча в реальності я таких випадків не пам’ятаю. Напевно, це було більш схоже на спробу пояснити, як же вони, такі «патріоти», послали своїх дітей освоювати знання в далекі країни і чому «цураються свого». Звичайно, не кожний батько-селянин має таку можливість. Але, як кажуть, кожному своє.

Вже не перший раз я був присутній на подібних зібраннях, і хочу сказати,  що з роками нічого не міняється – всі хочуть молодих і досвідчених. А так не буває –  адже досвід приходить лише з роками роботи.

Слухаючи такі претензії, хочеться запитати у  цих людей: коли ви прийшли на своє перше робоче місце, то невже все зразу  знали і вміли? Скажу  відверто, особисто я відчув себе  фахівцем лише на третій рік роботи, адже знання,  необідні на виробництві, в університеті отримав лише на 25–30 відсотків, але це дійсно були базові знання, які потребували закріплення  практичними професійними навичками.

Вже декілька років поспіль надсилаємо в провідні агрофірми перелік базових питань, відповіді на які повинен знати майбутній фахівець і за якими проводиться тестування студентів в аграрних закладах освіти, для внесення змін і доповнень. Жодної відповіді.

Хочете, щоб молодий фахівець відповідав всім вашим вимогам, – пропонуйте, рекомендуйте, співпрацюйте з закладами освіти і ви отримаєте бажане.