МИКОЛА ХОМЕНКО

Останнім часом сам для себе відзначаю, що не все у нас так погано, зокрема і в освіті. Втілення в життя формули Козьми Пруткова «хочеш бути щасливим – будь», що може звучати як «хочеш бути освіченим фахівцем – будь», на 90 відсотків залежить безпосередньо від самої людини. Молодь уже сьогодні не така, якою вона була ще 10–15 років тому, – більш мотивована, цілеспрямована, з прагненням до успіху, з розумінням, що цього досягнути без освіти просто неможливо. Володіння іноземною мовою, сучасними інформаційним технологіями, отримання право на водіння автомобілем – це вже потужний крок, щоб не загубитися в соціумі, цеглинка в побудові омріяного щастя. Реально? Безумовно, і доступно майже всім. Вища освіта – за словами заступника міністра освіти, більше 70 відсотків молоді бажають її отримати. Невже це можна розглядати як недолік? Так, не всі наші університети відповідають світовому рівню, та і визначення цього рівня досить відносне, якщо розглядати його через призму різноманітних р...

Якість освіти, оцінювання якості освіти – головне, що сьогодні турбує не тільки освітянську спільноту. Якість освіти – питання, яке залежить, у першу чергу, від суб’єктів процесу, а от щодо оцінювання знань – воно визначається не тільки чіткими критеріями, об’єктивністю викладача, а й певними нормативними підходами. Пам’ятаєте картину Ф. Решетнікова «Знову двійка»? Розпач матері, стурбованість сестри, зацікавлений погляд брата і тільки пес радий недолугому школяру. Але всім зрозуміло – це «двійка», «незадовільна» оцінка. Не знаю, як сьогодні можуть розібратися батьки і студенти технікумів і коледжів, коли оцінювання знань проводять за декількома шкалами, а якщо бути конкретними, аж за чотирма: ·          шкільною 12-бальною (загальноосвітній цикл навчання); ·          класичною 5-бальною (спеціальний цикл); ·          кредитно-трансферною 100-бальною (сп...

Згадав розмову, свідком якої був, з літнім професором, який хотів видати підручник фахового спрямування обсягом близько 800 сторінок, без ілюстрацій, схем, графіків тощо. Скажу відверто – монографія в розширеному варіанті. Дисципліна, для якої був призначений підручник, дуже цікава, яку можна проілюструвати на кожній сторінці. Спроба коректно переконати, що підручник такого обсягу і в такому вигляді вже буде відлякувати студента, наштовхувалася на стіну нерозуміння: «Як же так, тут напрацювання всього мого життя». Пропозиція щось скоротити та зробити привабливішим цей матеріал – ентузіазму у, безумовно, досвідченого науковця не викликала. Звичайно, необхідно визначатися, для кого і для чого ми готуємо друкований матеріал. Якщо це наукова праця, то це дещо інше, ніж підручник чи навчальний посібник. Безумовно, наукова робота потрібна, можливо, навіть студенту для підготовки курсової або дипломної, але не для навчання. Проведене недавно анкетування студентів щодо використання ел...

Быть или не быть, вот в чем вопрос. Вільям Шекспір, «Гамлет » Закінчився перший квартал року. Закінчилося і фінансування технікумів і коледжів, які входять у структуру університетів. А що далі? Далі продовжувати наближення коштів в кошторисі університетів для коледжів? Але це вже виходить за межі гарантованих ризиків. На один навчальний заклад відповідного рівня необхідно 20–40 млн грн на рік. Лише окремі університети спроможні взяти на себе тягар такого фінансування. Так бути чи не бути? Варіанти можливого вирішення питання: ·          кошти все-таки знайдуться в бюджеті і коледжі будуть профінансовані, але лише в цьому році; ·          перехід коледжів на місцевий бюджет серед року, що навіть важко уявити, але не виключається; ·          перехід на місцевий бюджет в наступному році в такій ситуації стає реальністю і, як говориться, «не мытьем, так ка...

«А можно наоборот? Можно, но только деньги вперед» И. Ильф и Е. Петров «12 стульев» Ми вже звикли до того, що бюджетна установа перед тим, як придбати товар, оформляє договір, накладну, рахунок, які проходять через казначейство, і нарешті проводить оплату. Лише після цього можна їхати і отримувати продукцію. А її вже, можливо, й немає, бо поки оформляли всі документи, затребувану продукцію продали. Залишається: або повертати кошти, або купувати щось інше на перераховану суму. А це вже порушення. Ще гірше, коли оплачуємо будь-яку послугу або роботу. Діємо за принципом «беру як чужі, а віддаю як свої». Підрядчик, отримавши кошти, підписавши акт виконаних робіт, може почуватися господарем справи. До речі, Ви знаєте наших будівельників-ремонтників? Ні, ви їх не знаєте. Вони поділяються на дві категорії – до того і після. Заплативши гроші за ще не виконану роботу, апелювати до них щодо якості дуже складно. Зверніть увагу на наші дороги. Після того, як зійш...

«Боливар выдохся, он не выдержит двоих» О.Генри Восени були прийняті три реформи – освітянська, медична, пенсійна. Безумовно – потрібні, безумовно – очікувані. Ідей вистачає, рекомендацій вдосталь – знаємо що, знаємо як, а от з реалізацією в нас проблеми. Якість освіти – скільки б ми не повторювали ці слова, але якіснішою вона так і не стає. І будемо відверті до кінця, їдуть наші діти навчатись за кордон далеко не тому, що в нас запроваджено ЗНО (з окремих спеціальностей бальний показник при зарахуванні непристойно низький), а в надії все-таки отримати нормальну освіту. Не завжди ці надії справджуються, але недовіра до освіти на батьківщині жене їх за межі держави. У цьому році наші університети не дорахувались 20 відсотків молодих людей, які за результатами ЗНО отримали найвищі показники. Де вони? Звичайно, що вирішили отримати освіту за кордоном і, на жаль, нерідко далеко не в кращих навчальних закладах. Рідко яке зібрання освітянської спільноти з участю МОН проходить без з...

Аграрна освіта: ілюзорні преференції або що таке коефіцієнт 1,02. Експерти жваво обговорюють результати вступної кампанії цього року. З кожним роком зменшується кількість скарг з боку батьків і абітурієнтів до МОН: а що скаржитись, якщо загалом закладаються критерії, які зорієнтовані, в першу чергу, на відбір до провідних престижних навчальних закладів, заради навчання в яких абітурієнт згоден відмовитися від бюджетного місця в периферійному виші. Подобається чи не подобається, але залишається лише констатувати, що процес оптимізації вищих навчальних закладів буде відбуватись незалежно від прямого адміністративного впливу. Через 5 років ми, напевно, недорахуємося десятків так зо два навчальних закладів. Демографічна ситуація, імміграційна політика, престижність спеціальностей, репутація вишів, сільська школа – це питання не сьогоднішні, та й спроба їх вирішити законодавчим шляхом і навіть внесенням змін у Конституцію України, напевно, мало що змінять. Що залишається: радіт...