«Ямковий ремонт» чи сучасний автобан в освіті

«А можно наоборот? Можно, но только деньги вперед»
И. Ильф и Е. Петров «12 стульев»

Ми вже звикли до того, що бюджетна установа перед тим, як придбати товар, оформляє договір, накладну, рахунок, які проходять через казначейство, і нарешті проводить оплату. Лише після цього можна їхати і отримувати продукцію. А її вже, можливо, й немає, бо поки оформляли всі документи, затребувану продукцію продали. Залишається: або повертати кошти, або купувати щось інше на перераховану суму. А це вже порушення. Ще гірше, коли оплачуємо будь-яку послугу або роботу. Діємо за принципом «беру як чужі, а віддаю як свої». Підрядчик, отримавши кошти, підписавши акт виконаних робіт, може почуватися господарем справи.

До речі, Ви знаєте наших будівельників-ремонтників? Ні, ви їх не знаєте. Вони поділяються на дві категорії – до того і після. Заплативши гроші за ще не виконану роботу, апелювати до них щодо якості дуже складно.

Зверніть увагу на наші дороги. Після того, як зійшов перший грудневий сніг, дорогами, на яких по декілька разів проводили так звані «ямкові ремонти», можна пересуватися як по мінному полю або проводити автомобільний слалом.

Перебуваючи в свій час у складі конкурсної комісії з визначення пріоритетів наукових досліджень, дивувався надуманості тем, на які виділялися колосальні кошти. Для чого, коли навколо стільки проблем, вирішення яких потребує наукового підходу.

Чому науково-дослідні інститути не вирішують завдання щодо розробки матеріалів і технологій, які б зробили «ямковий ремонт» дійсно ефективним? А можливо, все це є, тільки комусь вигідно займатись цими «ямковими ремонтами»? Щорічно на їх проведення витрачається десятки МІЛЬЯРДІВ гривень. Впевнений, що ми в світі займаємо провідні позиції з кількості академіків і членів-кореспондентів, почесних і не зовсім у розрахунку на певну статистичну кількість осіб у країні. До речі, цей статистичний показник з кожним роком зменшується, а поважних науковців з високими званнями…

А можливо, варто виділити декілька сот мільйонів на дослідження і вирішення цього важливого питання? Доручивши це декільком профільним науковим установам,з подальшим присвоєнням наукових звань або ліквідацією тих, які завдання не виконали. Напевно, тоді й дороги в нас були б кращі, а можливо, й колорадські жуки щезли. До речі, у недалекому минулому в критичних ситуаціях уряд ставив завдання зі створення космічних двигунів, ядерного озброєння, автомобілів, комбайнів декільком провідним вченим, які в подальшому формували команди і на конкурсній основі вирішували ці питання.

У наших близьких, але не дуже доброзичливих сусідів, за висловом однієї досить оптимістичної людини, були і є дві біди, і якщо ми думаємо, встановивши кордон, ввівши паспортний біометричний контроль, що ми від них дистанціюємося і станемо кращими, то це далеко не так. Проблема в нас самих…

P.S. Наша освіта, до слова, стоїть перед вибором – «ямковий ремонт» або сучасний автобан.