Відштовхуватися необхідно від позитивного
Останнім часом сам для себе відзначаю, що не все у нас так погано,
зокрема і в освіті. Втілення в життя формули Козьми Пруткова «хочеш бути
щасливим – будь», що може звучати як «хочеш бути освіченим фахівцем – будь», на
90 відсотків залежить безпосередньо від самої людини. Молодь уже сьогодні не
така, якою вона була ще 10–15 років тому, – більш мотивована, цілеспрямована, з
прагненням до успіху, з розумінням, що цього досягнути без освіти просто
неможливо.
Володіння іноземною мовою, сучасними інформаційним технологіями,
отримання право на водіння автомобілем – це вже потужний крок, щоб не
загубитися в соціумі, цеглинка в побудові омріяного щастя. Реально? Безумовно,
і доступно майже всім. Вища освіта – за словами заступника міністра освіти,
більше 70 відсотків молоді бажають її отримати. Невже це можна розглядати як
недолік? Так, не всі наші університети відповідають світовому рівню, та і
визначення цього рівня досить відносне, якщо розглядати його через призму
різноманітних рейтингів.
Індекс Хірша – безумовно, дуже важливий критерій при оцінюванні
кадрового потенціалу навчального закладу, але, на жаль, можливості наших
науковців щодо друкування в міжнародних періодичних освітянських виданнях
обмежені порівняно з нашими європейськими колегами. І коштує це зовсім
недешево. Кваліфікація науково-педагогічного персоналу, інформаційне
забезпечення, матеріально-технічні ресурси навчального закладу – безперечно,
все це важливо, але все ж таки головне – це якість підготовленого фахівця. А от
щодо критеріїв його неупередженої оцінки – більше запитань, ніж відповідей. ЗНО
після завершення навчання, оцінка роботодавця, рівень ефективності роботи
підприємства, де працює випускник, – всі ці критерії мають право на життя, але
вони також не бездоганні.
Особливого оптимізму додає зростаюча потреба у фахівцях в
аграрному секторі економіки. Причина не тільки у відтоку працездатного
людського ресурсу за кордон (близько 9 млн людей зайняті на сезонних роботах і
3 млн – на постійних). Головне – підвищення ефективності галузі з відповідним
розширенням економічних можливостей підприємств. Студентів «розбирають», в
буквальному розумінні цього слова, вже на етапі проходження виробничої
технологічної і переддипломної практики, де нерідко вони залишаються на роботу.
Так що не все в нас так погано. І як не дивно, у цьому нас вже
переконують іноземні експерти, коли в черговий раз ми починаємо говорити про
наші слабкі місця. «Давайте говорити про ваші сильні сторони», – наполягають
іноземні колеги на перемовинах для переведення розмови в конструктивне русло.
Зрозуміло, що їм вже набридло вислуховувати нарікання на нашу непросту долю.
Напевно, все ж необхідно відштовхуватися від позитивного, від результату –
можливо, так ми станемо більш успішними.
Думаю, всі пам’ятають слова професора Преображенського про «про
розруху в голові» і про те, хто як ходить в «клозет», – напевно, з цього і
необхідно починати. А взагалі, так нарешті хочеться пожити не під час «ганьби»
і «слави», а у відрізку такої бажаної стабільності між ними, і щоб це було не
миттю, не днем, а надовго. «Чертовськи» хочеться.
Коментарі
Дописати коментар