Відштовхуватися необхідно від позитивного



Останнім часом сам для себе відзначаю, що не все у нас так погано, зокрема і в освіті. Втілення в життя формули Козьми Пруткова «хочеш бути щасливим – будь», що може звучати як «хочеш бути освіченим фахівцем – будь», на 90 відсотків залежить безпосередньо від самої людини. Молодь уже сьогодні не така, якою вона була ще 10–15 років тому, – більш мотивована, цілеспрямована, з прагненням до успіху, з розумінням, що цього досягнути без освіти просто неможливо.
Володіння іноземною мовою, сучасними інформаційним технологіями, отримання право на водіння автомобілем – це вже потужний крок, щоб не загубитися в соціумі, цеглинка в побудові омріяного щастя. Реально? Безумовно, і доступно майже всім. Вища освіта – за словами заступника міністра освіти, більше 70 відсотків молоді бажають її отримати. Невже це можна розглядати як недолік? Так, не всі наші університети відповідають світовому рівню, та і визначення цього рівня досить відносне, якщо розглядати його через призму різноманітних рейтингів.
Індекс Хірша – безумовно, дуже важливий критерій при оцінюванні кадрового потенціалу навчального закладу, але, на жаль, можливості наших науковців щодо друкування в міжнародних періодичних освітянських виданнях обмежені порівняно з нашими європейськими колегами. І коштує це зовсім недешево. Кваліфікація науково-педагогічного персоналу, інформаційне забезпечення, матеріально-технічні ресурси навчального закладу – безперечно, все це важливо, але все ж таки головне – це якість підготовленого фахівця. А от щодо критеріїв його неупередженої оцінки – більше запитань, ніж відповідей. ЗНО після завершення навчання, оцінка роботодавця, рівень ефективності роботи підприємства, де працює випускник, – всі ці критерії мають право на життя, але вони також не бездоганні.
Особливого оптимізму додає зростаюча потреба у фахівцях в аграрному секторі економіки. Причина не тільки у відтоку працездатного людського ресурсу за кордон (близько 9 млн людей зайняті на сезонних роботах і 3 млн – на постійних). Головне – підвищення ефективності галузі з відповідним розширенням економічних можливостей підприємств. Студентів «розбирають», в буквальному розумінні цього слова, вже на етапі проходження виробничої технологічної і переддипломної практики, де нерідко вони залишаються на роботу.
Так що не все в нас так погано. І як не дивно, у цьому нас вже переконують іноземні експерти, коли в черговий раз ми починаємо говорити про наші слабкі місця. «Давайте говорити про ваші сильні сторони», – наполягають іноземні колеги на перемовинах для переведення розмови в конструктивне русло. Зрозуміло, що їм вже набридло вислуховувати нарікання на нашу непросту долю. Напевно, все ж необхідно відштовхуватися від позитивного, від результату – можливо, так ми станемо більш успішними.
Думаю, всі пам’ятають слова професора Преображенського про «про розруху в голові» і про те, хто як ходить в «клозет», – напевно, з цього і необхідно починати. А взагалі, так нарешті хочеться пожити не під час «ганьби» і «слави», а у відрізку такої бажаної стабільності між ними, і щоб це було не миттю, не днем, а надовго. «Чертовськи» хочеться.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА. ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТЯНСЬКИХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ

Значення освіти переоцінити дуже важко

Про закон «Про фахову передвищу освіту»