Кредитно-трансферне оцінювання
Якість освіти, оцінювання якості освіти – головне, що сьогодні турбує не
тільки освітянську спільноту. Якість освіти – питання, яке залежить, у першу
чергу, від суб’єктів процесу, а от щодо оцінювання знань – воно визначається не
тільки чіткими критеріями, об’єктивністю викладача, а й певними нормативними
підходами.
Пам’ятаєте картину Ф. Решетнікова «Знову двійка»? Розпач матері,
стурбованість сестри, зацікавлений погляд брата і тільки пес радий недолугому
школяру. Але всім зрозуміло – це «двійка», «незадовільна» оцінка. Не знаю, як
сьогодні можуть розібратися батьки і студенти технікумів і коледжів, коли
оцінювання знань проводять за декількома шкалами, а якщо бути конкретними, аж
за чотирма:
·
шкільною 12-бальною (загальноосвітній цикл навчання);
·
класичною 5-бальною (спеціальний цикл);
·
кредитно-трансферною 100-бальною (спеціальний цикл);
·
ЗНО – 200 балів (заключна атестація).
Під час викладання спеціальних дисциплін викладачі спочатку оцінюють за
класичною 5-бальною системою, а потім переводять у кредитно-трансферну.
Сказати, що це в якійсь мірі підвищує якість знань студента, робить оцінювання
більш прозорим, об’єктивним, стимулюючим, – впевнений, що ні. Ускладнює
сприйняття – безумовно, так.
Як це сталось і чому? Коли технікуми і коледжі були у вищій освіті, перехід
на кредитно-модульну, а в подальшому на кредитно- трансферну загалом відповідав
Болонському процесу, інтеграції в європейський освітянський простір.
Сьогодні, коли підготовка молодшого спеціаліста включає загальну середню
освіту, передвищу фахову і частково вищу – такі колізії в оцінюванні знань
тільки ускладнюють роботу викладача і навчання студента.
Чи потрібна кредитно-трансферна система оцінювання молодшого спеціаліста,
якщо цей рівень підготовки виведений з вищої освіти? Як знайти той освітянський
лакмусовий папірець для оцінювання знань, який міжнародний досвід необхідно
використовувати, щоб спонукати студента до навчання? А можливо, варто
повернутись до нашого класичного?
Коментарі
Дописати коментар