МИКОЛА ХОМЕНКО

  Останнім часом поняття гіпотеза , або припущення, яке здебільшого використовували як термін у науці, значно розширило межі свого використання. Гіпотетично ‒ дискутуємо, пропонуємо, приймаємо рішення, а проте ‒ ніхто не несе ніякої відповідальності. Через те, що гіпотетично. Гіпотетично визначаємося щодо кількості населення в Україні: 40 чи 30 млн, а, можливо, і менше? А що буде з країною за такої демографічної ситуації через 10‒20 років? А скільки нам потрібно фахівців, робітників, і чи достатньо наші заклади освіти їх готують? Як формується державне замовлення? Які результати працевлаштування в розрізі спеціальностей? Скільки і які фахівці виїжджають за кордон? Суто гіпотетично, якщо аналізувати щоденну інформацію щодо автобусів з пасажирами, які потрапляють в аварію дорогою в Польщу і звідти, враховуючи середньостатистичну аварійність по країні, не важко вирахувати, скільки щоденно людей перетинає кордон лише з однією країною. Тут, напевно, я вже дуже завернув, але, як кажуть, ...

  Щодо можливості оцінювати заклад освіти за результатами працевлаштування. В ідеалі, провести б такий аналіз за останні 10, ну хоча б 5 років. Звичайно, простіше це зробити в бюджетних  структурах – у медицині, освіті, державній службі, складніше – в бізнесі.  Інформація з пенсійного фонду, податкової служби вже є підтвердженням працевлаштування, а також, певною мірою, відповідності займаної посади здобутій вищій освіті. Складніше буде з роботою за фахом. Але з часом, думаю, що така можливість з’явиться.  Додатково має бути проаналізована інформація щодо реєстрації непрацевлаштованих у центрах зайнятості і виїзду на постійне місце проживання або на роботу за кордон. У нас досить неоднозначне ставлення до виїзду молоді за кордон. Звичайно, що це багатьом не дуже подобається. Але заборонити цього ми не можемо, навіть, якщо б хотіли. Тим більше, на жаль, не можемо особливо похвалитися наявністю нових робочих місць для молодих фахівців. До речі, ми чомусь забуваємо про ...

Стратегія розвитку вищої освіти на 2021-2031 рік не скажу, що є давно очікуваним, але важливим документом, який має стати дороговказом в майбутнє (хотів без лишнього пафосу – не вдалося). Якщо говорити про стратегію ключовими фразами, то зазначу таке. Мета – якісна освіта інтегрована в європейській освітянський простір, конвертований диплом. Шляхи вирішення – мотивований студент, кваліфікований викладач, щедра держава, добре оплачувані робочі місця. Очікувані результати – розвинута економіка, процвітаюче суспільство, гарантовані права і можливості. Ризики і можливі негативні наслідки – оптимізація закладів освіти, скорочення бюджетної складової і розширення комерційної, а також втрата робочих місць для науково-педагогічних працівників. Щодо самого проєкту стратегії. Цікаво подана структура, створено робочі групи, проводяться онлайн-засідання. Що насторожує. В першу чергу, відсутність аналізу результатів попередньої стратегії розвитку, особливо, враховуючи, що на статтю «розвиток» у б...

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти? Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі. Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь. Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, і...

  Форс-мажорні обставини цього року потребують неординарних кроків і не тільки в освіті. Дивуючись   несприйняттям дистанційної освіти як форми навчання, в першу чергу батьками, хочеться поставити питання: чому? Звідки така безальтернативність, що з 1 вересня   учні і студенти, як завжди, навчатимуться в аудиторіях?   Відчувається бажання перекласти тягар відповідальності з одних плечей на інші і в подальшому засвідчувати «а я ж казав», пишаючись своєю далекоглядністю. Сьогодні можна піддавати критиці застережливі заходи, які заплановано в державі щодо організації нового навчального року, але все-таки краще бути готовими до гіршого, сподіваючись на краще, ніж навпаки. Не особливо переймаючись   проведенням традиційних   урочистих заходів – серпневі педагогічні наради, лінійки тощо (в такій ситуації можна обійтися і без них), потрібно думати над тим, як організовувати освітній процес, забезпечивши найбільшу ефективність   навчання. Звичайно, ...

Те, що навчальний рік буде завершено своєчасно з урахуванням певних змін, думаю, ніхто вже не сумнівається. Усі суб’єкти освітнього процесу своєчасно прозвітуються про свою діяльність, будуть виставлені оцінки в навчальні журнали, здані звіти за проходження практики і навіть ЗНО, хоча і з певними труднощами, буде проведено. Сьогодні заклади професійної, передвищої фахової і вищої освіти вже переймаються   організацією прийому студентів. І якщо в технічному відношенні   зі створенням електронних кабінетів, подачею документів, роботою приймальних комісій проблеми, звичайно, будуть, але всі вони «вирішувані». Більш-менш спокійно почувають себе заклади вищої освіти. За успішного проведення ЗНО залишиться очікувати вибору абітурієнтів. А враховуючи, що Європу закрито, то кількість бажаючих отримати вищу освіту в Україні значно збільшиться. Хоча, напевно, зменшиться і кількість потенційних студентів з-за кордону. А от щодо охочих навчатися в професійно-технічних училищах і ти...

Звичайно, ми будемо не такими. І справа навіть не в тому, скільки раз на день ми будемо мити руки, якої відстані дотримуватись, як реагуватимемо на те, що надокучило за цей період. І симптоми, які ми раніше сприймали досить спокійно, ‒ кашель, нежить, підвищення температури ‒ ще тривалий час будуть викликати паніку. Нарешті ми будемо більше турбуватися про зміцнення імунної системи, берегтися від простудних захворювань, цінувати прості речі, які дарує життя. Економіка. Здешевлення газу і нафти – це перша ознака рецесії. Буде складно ‒ як у глобальному сенсі, так і для кожного з нас. Не будемо говорити про клімат і природні катаклізми, які останнім часом нас неприємно дивують. Це попередження людству. Щодо освіти. Дистанційна освіта, про яку стільки було сказано, не просто увійшла – увірвалась у наше освітянське середовище. Форс-мажорні обставини цієї весни спонукали переглянути підходи до нових можливостей, які відкривають сучасні електронні технології. Сподівались, що на...