МИКОЛА ХОМЕНКО

Стратегія розвитку вищої освіти на 2021-2031 рік не скажу, що є давно очікуваним, але важливим документом, який має стати дороговказом в майбутнє (хотів без лишнього пафосу – не вдалося). Якщо говорити про стратегію ключовими фразами, то зазначу таке. Мета – якісна освіта інтегрована в європейській освітянський простір, конвертований диплом. Шляхи вирішення – мотивований студент, кваліфікований викладач, щедра держава, добре оплачувані робочі місця. Очікувані результати – розвинута економіка, процвітаюче суспільство, гарантовані права і можливості. Ризики і можливі негативні наслідки – оптимізація закладів освіти, скорочення бюджетної складової і розширення комерційної, а також втрата робочих місць для науково-педагогічних працівників. Щодо самого проєкту стратегії. Цікаво подана структура, створено робочі групи, проводяться онлайн-засідання. Що насторожує. В першу чергу, відсутність аналізу результатів попередньої стратегії розвитку, особливо, враховуючи, що на статтю «розвиток» у б...

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти? Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі. Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь. Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, і...

  Форс-мажорні обставини цього року потребують неординарних кроків і не тільки в освіті. Дивуючись   несприйняттям дистанційної освіти як форми навчання, в першу чергу батьками, хочеться поставити питання: чому? Звідки така безальтернативність, що з 1 вересня   учні і студенти, як завжди, навчатимуться в аудиторіях?   Відчувається бажання перекласти тягар відповідальності з одних плечей на інші і в подальшому засвідчувати «а я ж казав», пишаючись своєю далекоглядністю. Сьогодні можна піддавати критиці застережливі заходи, які заплановано в державі щодо організації нового навчального року, але все-таки краще бути готовими до гіршого, сподіваючись на краще, ніж навпаки. Не особливо переймаючись   проведенням традиційних   урочистих заходів – серпневі педагогічні наради, лінійки тощо (в такій ситуації можна обійтися і без них), потрібно думати над тим, як організовувати освітній процес, забезпечивши найбільшу ефективність   навчання. Звичайно, ...

Те, що навчальний рік буде завершено своєчасно з урахуванням певних змін, думаю, ніхто вже не сумнівається. Усі суб’єкти освітнього процесу своєчасно прозвітуються про свою діяльність, будуть виставлені оцінки в навчальні журнали, здані звіти за проходження практики і навіть ЗНО, хоча і з певними труднощами, буде проведено. Сьогодні заклади професійної, передвищої фахової і вищої освіти вже переймаються   організацією прийому студентів. І якщо в технічному відношенні   зі створенням електронних кабінетів, подачею документів, роботою приймальних комісій проблеми, звичайно, будуть, але всі вони «вирішувані». Більш-менш спокійно почувають себе заклади вищої освіти. За успішного проведення ЗНО залишиться очікувати вибору абітурієнтів. А враховуючи, що Європу закрито, то кількість бажаючих отримати вищу освіту в Україні значно збільшиться. Хоча, напевно, зменшиться і кількість потенційних студентів з-за кордону. А от щодо охочих навчатися в професійно-технічних училищах і ти...

Звичайно, ми будемо не такими. І справа навіть не в тому, скільки раз на день ми будемо мити руки, якої відстані дотримуватись, як реагуватимемо на те, що надокучило за цей період. І симптоми, які ми раніше сприймали досить спокійно, ‒ кашель, нежить, підвищення температури ‒ ще тривалий час будуть викликати паніку. Нарешті ми будемо більше турбуватися про зміцнення імунної системи, берегтися від простудних захворювань, цінувати прості речі, які дарує життя. Економіка. Здешевлення газу і нафти – це перша ознака рецесії. Буде складно ‒ як у глобальному сенсі, так і для кожного з нас. Не будемо говорити про клімат і природні катаклізми, які останнім часом нас неприємно дивують. Це попередження людству. Щодо освіти. Дистанційна освіта, про яку стільки було сказано, не просто увійшла – увірвалась у наше освітянське середовище. Форс-мажорні обставини цієї весни спонукали переглянути підходи до нових можливостей, які відкривають сучасні електронні технології. Сподівались, що на...

Нас вже давно мало чим можна здивувати, але деякі заяви щодо реформування освіти не скажу, що здивували, – дещо насторожили. Ніхто не чекав, що реформування професійно-технічної освіти може піти в такому руслі – об'єднанні її з фаховою передвищою. Не віриться, що це можливо, враховуючи, що ще не висохли чорнила на наказі про фахову передвищу освіту. Здавалося, цей рівень підготовки фахівців отримав нарешті карт- бланш і можливість працювати в спокійному режимі. Особливо враховуючи, що робота над цим законом велась протягом п’яти років. Гаразд, залишимо в спокої цей закон. Справа навіть не в ньому. Чи можливо об’єднати підготовку кваліфікованого робітника і фахового молодшого бакалавра? Безумовно, можливо, але якщо заклад освіти більш високого рівня надає можливість отримати, окрім основного фаху, ще 1-2 робітничих професій. Головне пам’ятати, що є три головні суб’єкти ринку праці – робітник, майстер, інженер. На них, власне кажучи, побудовані всі технологічні процеси ...

Що нас об’єднує Ми всі однакові і в той же час усі різні. Різні за віком, регіоном проживання, статком, місцем роботи, освітою, вихованням і, напевно, інтелектом. І нас вже не 52 млн, а 37, з яких 9 постійно чи періодично знаходяться за кордоном на заробітках. Ми живемо в непростий час, який робить нас більш стресостійкими і більш прагматичними. Ми вже перестаємо дивуватися, якщо хтось думає не так, як нам би хотілося, миримося з іншими політичними вподобаннями, розуміємо, що далеко не все, повідомлене по телебаченню і написане в газетах, відповідає дійсності. Ми різні. Проте періодично ми можемо консолідуватися. І не тільки під час виборів. Усіх нас об’єднала загроза для всього людства – небезпека поширення коронавірусу. Останній тиждень, не дивлячись навіть на глобальні проблеми, ми всі перейнялися долею собак, яких хотіли використати для погашення боргів за газ – витончено жартуючи на сторінках соціальних мереж. При цьому на почуття гумору не вплинули політичні вподобання ...