І не тільки про коронавірус, карантин і дистанційне навчання.
Нас вже давно мало чим можна здивувати, але деякі заяви щодо реформування освіти не скажу, що здивували, – дещо насторожили. Ніхто не чекав, що реформування професійно-технічної освіти може піти в такому руслі – об'єднанні її з фаховою передвищою.
Не віриться, що це можливо, враховуючи, що ще не висохли чорнила на наказі про фахову передвищу освіту. Здавалося, цей рівень підготовки фахівців отримав нарешті карт- бланш і можливість працювати в спокійному режимі. Особливо враховуючи, що робота над цим законом велась протягом п’яти років.
Гаразд, залишимо в спокої цей закон. Справа навіть не в ньому. Чи можливо об’єднати підготовку кваліфікованого робітника і фахового молодшого бакалавра? Безумовно, можливо, але якщо заклад освіти більш високого рівня надає можливість отримати, окрім основного фаху, ще 1-2 робітничих професій. Головне пам’ятати, що є три головні суб’єкти ринку праці – робітник, майстер, інженер. На них, власне кажучи, побудовані всі технологічні процеси виробництва.
І не тільки виробництва – санітарка, медсестра, лікар. Не буду деталізувати функції працівників кожної з категорій, сподіваюсь, що вони відомі. Коли працювали над Законом «Про фахову передвищу освіту», була думка щодо заміни «молодшого спеціаліста» на «майстра». Спрацювало те, що в свідомості більшості термін «майстер» асоціюється з технічним напрямом діяльності і складно сприймається стосовно гуманітарних. До речі, не секрет, що сьогодні бізнес не особливо цікавить диплом, так що той, хто навчався на майстра, може працювати і робітником, і інженером, і навпаки – залежно від мотивації.
Звичайно, маємо потребу в змінах організації підготовки як робітників, так і фахових молодших бакалаврів. Хочемо чи не хочемо, але оптимізацію мережі необхідно проводити, не чекаючи самоліквідації окремих закладів освіти через критичну кількість студентів. Так, з 708 закладів фахової передвищої освіти з контингентом менше 100 студентів нараховується 60, а 100-200 студентів мають 92 заклади.
Якщо розглянути динаміку наповнення закладу за останні п’ять років, то кожний з них зменшив кількість студентів у два, а то і три рази. А кількість викладачів і працівників майже не змінилася. У кожного своя причина зменшення чисельності студентів. Багато з них є приватними або відомчими вузькопрофільними. Звичайно, що за такого стану речей вони приречені, і їх доля, на жаль, уже не тільки в їх руках.
Але при цьому 175 коледжів має по 400-600 студентів, а 180 ‒ ще й більше. Багато з них не тільки зберегли контингент, але й змогли його наростити. До речі, кількість студентів, які навчалися в коледжах і технікумах, зменшилась за 30 років незалежності більше ніж в два рази ‒ з 756 тис. у 1990 році до 361 тис. у 2019, враховуючи, що закладів освіти відповідного рівня за цей період зменшилось лише на 34.
Те саме можна сказати про професійно-технічні училища, яких зараз нараховується близько 730, а у 1990 році було 1246, де кількість учнів відповідно зменшилася з 643 тис до 255 тис. Думаю, всім зрозуміло, що кількість закладів вищої освіти також змінилась за цей період, але в протилежну сторону: з 149 у 1990 до 282 у 2018.
Враховуючи складності вирішення питань щодо об’єднання підготовки робітників і фахівців, хотілось би застерегти проти огульного підходу.
Закони «Про професійну освіту» і «Про фахову передвищу освіту» мають бути і перетинатись в окремих позиціях.
Об’єднуючи окремі професійно-технічні і фахові заклади освіти, необхідно:
- враховувати їх місце розташування і напрями підготовки;
- дотримуватись експериментального підходу, запроваджуючи пілотні проєкти в окремих регіонах;
- провести попередню інвентаризацію закладів освіти з визначенням людських, матеріальних ресурсів і перспективи подальшої діяльності;
- ширше запроваджувати курсове навчання в професійній підготовці;
- створювати навчально-практичні центри не тільки в професійно-технічній освіті, а й у фаховій передвищій.
Щодо карантину. Непростий час для нас всіх, для всього людства. Ми подолаємо цю біду, як би важко нам не було. Але після цього дещо по-іншому будемо дивитися на світ і сприймати його. Бережімо себе і своїх близьких!