МИКОЛА ХОМЕНКО

Скільки потрібно Україні робітників і фахівців? Впевнений, що сьогодні на це запитання  неможливо  знайти правильну відповідь, так як неможливо відповісти, скільки сьогодні працює за фахом лікарів, агрономів, юристів, педагогів, інженерів.  А чи можемо взагалі сказати, скільки в країні проживає людей?  Вже не 52 млн і навіть не 42… Щодо працездатного людського ресурсу, то за останніми даними зайнятого населення в нас близько 16 млн, безробітних –  1,7 млн, хоча зареєстровано  лише 0,3 млн. А  вакантних посад, за інформацією центрів зайнятості – лише близько 85 тис. Якщо відверто, то мало хто знаходить роботу в такий спосіб. Здебільшого там реєструються для того, щоб певний час отримувати соціальну допомогу. Як працевлаштовуються випускники коледжів та університетів і скільки їх знаходить роботу за фахом? Раніше, коли заклади освіти звітувались щодо рівня працевлаштування, цей показник становив  близько 70 %. Звичайно, що це не завжди...

Редакція газети « Освіта аграрна » у соціальних мережах розповсюдила інформацію, яка складалася із запитань, відповіді на які очікувала: «Чи пам’ятаєте Ви як звали Вашу першу вчительку? Розкажіть про неї», «Чи памятаєте Ви свій перший день у школі і які враження він залишив?», «Чи пам`ятаєте Ви свою першу прочитану книжку?».

Хочеться вірити. Скажу більше – бути впевненим. Декілька років тому, коли було прийнято Закон України «Про вищу освіту», визначили головні напрями розвитку школи і професійної освіти, проте забули про підготовку молодшого спеціаліста. Жодного слова в концептуальних програмах не згадувалось про цей важливий напрям підготовки, який охоплює близько 700 закладів освіти і сотні тисяч студентів. І справа не тільки в цьому, головне – що випускники технікумів і коледжів дійсно були і залишаються затребуваними в різних галузях економіки, а також культурі, медицині, освіті. Крім того, близько 50% випускників продовжували навчання в університетах, при цьому більшість з них – за заочною формою навчання. Не можна не згадати також те, що, будучи інтегрованими у вищу освіту, в закладах освіти такого рівня було створено нові навчальні плани, комплекси методичного забезпечення, кадровий потенціал, запроваджено форми навчання, притаманні вищій освіті. Спроба об’єднати підготовку молодшого спеціа...

Ви звертали увагу скільки в нас будівель, які не експлуатуються тривалий період часу? Побудовані ще в радянські часи, вони з роками поступово руйнуються і стають не придатними для використання. Звичайно, що всі вони відносяться до так званого держмайна. Чому ж вони не використовуються? Якщо немає потреби в подальшій експлуатації, продайте їх або перепрофілюйте. Бажаючі придбати, можливо, і знайдуться. Особливо вражає стан ще нещодавно процвітаючих санаторіїв, які розташовані навколо Києва. Cьогодні їх з успіхом можна використовувати як декорації до фільмів про війну. Що чекаємо? Коли приміщення повністю розвалиться? Що, так складно зробити єдиний реєстр майнового комплексу, який не експлуатується, встановити початкову реалізаційну ціну і виставити на прозорі торги? Щорічно в бюджеті країни планується надходження досить солідних коштів від приватизації державного майна. Фактично ж надходить 2-3%. Напрошується відповідь: або це комусь потрібно, щоб потім придбати за безці...

Я не знаю… «Я не знаю…» – раз по раз повторює в ефірі один з відомих політичних діячів, який, я впевнений, буде брати участь у майбутніх президентських перегонах. Не знає, чи можна довіряти нашим лікарям, яку освіту можуть дати наші викладачі, яку дорогу можуть побудувати наші дорожники… Якщо раніше було популярним «що робити?», то сьогодні «я не знаю». Здебільшого це питання використовують для підсилення проблеми, яку озвучують, для досягнення певного ораторського ефекту. А так, за великим рахунком, ми багато що знаємо, тільки інколи нам хочеться побути в ролі учня, який не вивчив домашнє завдання. Що хоче наша молодь, чим вона живе, як мотивувати її до навчання, який педагогічний інструментарій необхідно використовувати? Чи відповідають наші уявлення реаліям сьогодення? Зовсім недавно ми провели анкетування студентів випускних курсів аграрних коледжів та університетів. Робимо це періодично вже майже 20 років. Зміст запитань зберігаємо і бачимо, як змінюються з час...

Реформа освіти - або як вижити коледжам і технікумах в нашій країні. В профільному комітеті Верховної Ради розглядали це питання. Головна тема обговорень - хто фінансуватиме навчальні заклади.

Під час дискусій щодо дуальної освіти в Україні звучали сумніви щодо її запровадження: «це вже було, до цього ми не готові, це можливо запроваджувати лише при підготовці робітничих кадрів, у певних галузях ця форма неефективна, роботодавці не готові до роботи в цьому форматі, як проводити оплату викладачів, як на це будуть реагувати контролюючі фінансові структури, нові навчальні плани, який механізм реалізації». Так, безумовно, у певній мірі в нас щось подібне було, навіть більш диференційовано – заочна, вечірня форми навчання, екстернат, навчання в навчально-курсових комбінатах. Було, але на певному етапі себе дискредитувало, через що втратило свою привабливість і ефективність. Хтось може сказати, що це зовсім не те. Звичайно, не зовсім те – 4 дні роботи, 1 день навчання. Безумовно, що ця форма навчання дуже цікава. До речі в Німеччині дуже пишаються, що майже всі, хто проходив дуальну освіту, були працевлаштованими. Звичайно, що ми не зможемо копіювати цю систему на...