Публікації

ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА. ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТЯНСЬКИХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ

Зображення
  ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА. ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТЯНСЬКИХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ   Анотація. Ретроспективний аналіз діяльності закладів фахової передвищої освіти. Гармонізація ринку праці і ринку освітніх послуг. Особливості роботи в умовах війни. Безпечна освіта, дистанційне навчання, переміщені заклади освіти, міграція населення. Інтеграційні процеси, ступенева освіта. Доцільність об’єднання фахової передвищої і професійно-технічної (професійної) освіти. Головні чинники, які визначають якість фахової передвищої освіти. Аналіз   зарахування протягом останніх років. Особливості та першочергові завдання підготовки фахового молодшого бакалавра.   Дискусія щодо підготовки фахового молодшого бакалавра, яка ведеться в суспільстві вже не один рік, досить неоднозначна, а в окремих випадках – радикально протилежна: від несприйняття, як окремого освітянського рівня, з пропозицією щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його   коротким циклом вищої освіти, що готує
Зображення
    Ми живемо в світі певних стереотипів. До того ж, деякі так вкоренилися, що ми не хочемо їх позбуватися, хоча вони вже давно не відповідають реаліям сьогодення. І це більшість з нас розуміють. Нам просто з ними комфортно. Як говорив один із великих: «Обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад». Не секрет, що ми тривалий час   готували фахівців з окремих спеціальностей, які є рудиментарними по суті і прив’язаними ще до минулого століття з соціалістичними формами   ведення економіки. Як результат, працевлаштування з цих спеціальностей становить 5-10%. За кордоном перелік спеціальностей переглядають періодично – раз в два-три роки залежно від необхідності та актуальності. Зовсім недавно в одному з наших брендових університетів розпочав підготовку факультет Тік-Току, враховуючи розвиток соціальних мереж. Дивно? Так. Незвично? Безумовно. Через те, що ми звикли до певних стереотипів. Так, з’явився новий стереотип про негативні наслідки дистанційного навчання. Є проблеми? З

Ринок праці і ринок освітянських послуг

Зображення
  Останнім часом поняття гіпотеза , або припущення, яке здебільшого використовували як термін у науці, значно розширило межі свого використання. Гіпотетично ‒ дискутуємо, пропонуємо, приймаємо рішення, а проте ‒ ніхто не несе ніякої відповідальності. Через те, що гіпотетично. Гіпотетично визначаємося щодо кількості населення в Україні: 40 чи 30 млн, а, можливо, і менше? А що буде з країною за такої демографічної ситуації через 10‒20 років? А скільки нам потрібно фахівців, робітників, і чи достатньо наші заклади освіти їх готують? Як формується державне замовлення? Які результати працевлаштування в розрізі спеціальностей? Скільки і які фахівці виїжджають за кордон? Суто гіпотетично, якщо аналізувати щоденну інформацію щодо автобусів з пасажирами, які потрапляють в аварію дорогою в Польщу і звідти, враховуючи середньостатистичну аварійність по країні, не важко вирахувати, скільки щоденно людей перетинає кордон лише з однією країною. Тут, напевно, я вже дуже завернув, але, як кажуть, гіпо

Оцінювати треба не верстат, а вироблену деталь

Зображення
  Щодо можливості оцінювати заклад освіти за результатами працевлаштування. В ідеалі, провести б такий аналіз за останні 10, ну хоча б 5 років. Звичайно, простіше це зробити в бюджетних  структурах – у медицині, освіті, державній службі, складніше – в бізнесі.  Інформація з пенсійного фонду, податкової служби вже є підтвердженням працевлаштування, а також, певною мірою, відповідності займаної посади здобутій вищій освіті. Складніше буде з роботою за фахом. Але з часом, думаю, що така можливість з’явиться.  Додатково має бути проаналізована інформація щодо реєстрації непрацевлаштованих у центрах зайнятості і виїзду на постійне місце проживання або на роботу за кордон. У нас досить неоднозначне ставлення до виїзду молоді за кордон. Звичайно, що це багатьом не дуже подобається. Але заборонити цього ми не можемо, навіть, якщо б хотіли. Тим більше, на жаль, не можемо особливо похвалитися наявністю нових робочих місць для молодих фахівців. До речі, ми чомусь забуваємо про нашу участь у Болон

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ, АБО ЯК ЗРОБИТИ ЩОБ НЕ НАСТУПИТИ…

Зображення
Стратегія розвитку вищої освіти на 2021-2031 рік не скажу, що є давно очікуваним, але важливим документом, який має стати дороговказом в майбутнє (хотів без лишнього пафосу – не вдалося). Якщо говорити про стратегію ключовими фразами, то зазначу таке. Мета – якісна освіта інтегрована в європейській освітянський простір, конвертований диплом. Шляхи вирішення – мотивований студент, кваліфікований викладач, щедра держава, добре оплачувані робочі місця. Очікувані результати – розвинута економіка, процвітаюче суспільство, гарантовані права і можливості. Ризики і можливі негативні наслідки – оптимізація закладів освіти, скорочення бюджетної складової і розширення комерційної, а також втрата робочих місць для науково-педагогічних працівників. Щодо самого проєкту стратегії. Цікаво подана структура, створено робочі групи, проводяться онлайн-засідання. Що насторожує. В першу чергу, відсутність аналізу результатів попередньої стратегії розвитку, особливо, враховуючи, що на статтю «розвиток» у б