ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА. ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТЯНСЬКИХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ

 

ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА.

ГАРМОНІЗАЦІЯ РИНКУ ОСВІТЯНСЬКИХ ПОСЛУГ ТА РИНКУ ПРАЦІ

 

Анотація. Ретроспективний аналіз діяльності закладів фахової передвищої освіти. Гармонізація ринку праці і ринку освітніх послуг. Особливості роботи в умовах війни. Безпечна освіта, дистанційне навчання, переміщені заклади освіти, міграція населення. Інтеграційні процеси, ступенева освіта. Доцільність об’єднання фахової передвищої і професійно-технічної (професійної) освіти. Головні чинники, які визначають якість фахової передвищої освіти. Аналіз  зарахування протягом останніх років. Особливості та першочергові завдання підготовки фахового молодшого бакалавра.

 

Дискусія щодо підготовки фахового молодшого бакалавра, яка ведеться в суспільстві вже не один рік, досить неоднозначна, а в окремих випадках – радикально протилежна: від несприйняття, як окремого освітянського рівня, з пропозицією щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його  коротким циклом вищої освіти, що готує універсального фахівця. Нерідко опоненти апелюють до європейського досвіду гармонізації ринку праці та ринку освітянських послуг, а також вимог роботодавців у країні.

Ретроспективний аналіз засвідчує низку особливостей, притаманних раніше середній спеціальній, потім – початковій вищій, а нині – фаховій передвищій освіті:

·розгалужена мережа різнопрофільних закладів фахової передвищої освіти (682 коледжі), які ведуть підготовку з 84 спеціальностей;

 потужна внутрішня інфраструктура фахових коледжів, яка дозволяє гнучко реагувати на економічні і соціальні виклики  в суспільстві;

· історично сформовані в регіонах заклади освіти виконують роль освітянських, культурних і виховних центрів  (зазвичай, 25-35 коледжів в області);

· результатом запровадження інтеграційних процесів з вищою та професійно-технічною освітою є високий рівень ступеневої освіти. Значна кількість фахових коледжів є відокремленими структурними підрозділами (ВСП) університетських центрів (386 закладів освіти);

· контингент фахових коледжів на 80 % формується з випускників з базовою середньою освітою, що сприяє ранньому профілюванню молоді;

·характеризується високим рівнем  практичної  підготовки, яка  в структурі навчального плану становить  близько 50 %;

· в освітянському процесі об’єднання загальноосвітньої та фахової підготовки  сприяє подальшій профільній  інтеграції з вищою освітою;

· у фахових коледжах студенти мають можливість отримати ще декілька робітничих професій, споріднених з основною спеціальністю;

· значною мірою підготовка фахівців відповідає вимогам роботодавців, які мають бажання отримати молодих, практично сформованих фахівців;

· випускник фахової передвищої освіти найшвидше повертає інвестовані кошти в освіту.

Безумовно, що суспільно-економічні зміни в країні, які відбулися в останні 30 років, значною мірою позначилися на підготовці фахівців середньої ланки. Це, в першу чергу, сприяло:

· демократизації освітянської діяльності;

· запровадженню нових професійних та освітніх стандартів;

· створенню університетських центрів, у структуру яких увійшли фахові коледжі;

· інтеграції в європейське освітянське співтовариство;

· розширенню інформаційно-освітянського простору;

· впровадженню нового фінансово-господарського механізму з можливістю формування і використання власних коштів;

· підвищенню автономії закладів освіти в організації освітнього процесу.

Виклики нинішнього періоду розвитку суспільства пов’язані з війною, міграцією населення, переформатуванням ринку праці і ринку освітянських послуг, накладають свій відбиток на рівень підготовки як фахівців, так і робітників.

Важливішим є те, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівня розвитку суспільства, ринок праці визначається тріадою – робітник, майстер, інженер.

 

    Ринок праці залежить від рівня підготовки

 

Робітників  готують заклади професійної (професійно-технічної), майстрів – фахової передвищої, інженерів – вищої освіти. Водночас нерідко спостерігається, що на посаді, яку має обіймати фахівець з вищою освітою, працює молодший спеціаліст і навпаки, а на робітничих місцях, особливо в сфері послуг, працюють випускники університетів. Це відбувається здебільшого внаслідок перенасиченості ринку праці випускниками закладів вищої освіти, значної потреби в робітниках та дисбалансу в заробітній платі, яка далеко не завжди відповідає рівню освіти.

За пропорційного регіонального розміщення закладів фахової передвищої освіти найбільшу їх чисельність спостерігають в головних мегаполісах країни та обласних центрах, що загалом відповідає потребам ринку праці. Профільність фахових коледжів визначають найбільш розвинуті соціально-економічні потреби регіонів. Так, для аграрного сектору економіки в кожній області готують фахівців у 4-5 закладах фахової передвищої освіти.

 

Регіональне розміщення закладів фахової передвищої освіти

 

Аналіз підготовки фахового молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) за роками засвідчує незначне зменшення кількості фахових коледжів на тлі значних змін  у закладах професійної і вищої освіти.

Певний баланс щодо кількості фахових коледжів  підтримується за рахунок приватних закладів освіти. Проте в середньому наповненість їх значно зменшилася і становить  483 особи порівняно із 1020 особами в 1990 році.

 

Динаміка контингенту закладів освіти (1990-2022 рр.)

 

Зменшення контингенту здобувачів освіти є природним реагуванням на демографічну ситуацію в країні, зміни у структурі використання трудових ресурсів, модернізації технологічних процесів, технічного переоснащення. До прикладу, в аграрному секторі через зменшення поголів’я, зниження виробництва тваринницької продукції, запровадження інноваційних технологій, перехід від колективної форми господарювання до приватної знизилася потреба у фахівцях, що відповідно позначилося на чисельності їх підготовки в коледжах.

 

Динаміка вступу до закладів фахової передвищої освіти за спеціальністю 

«Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»,

осіб (денна форма здобуття освіти)

 

 

Динаміка вступу до закладів фахової передвищої освіти

за спеціальністю «Ветеринарна медицина», осіб

(денна форма здобуття освіти)

 

Так само ринок освітянських послуг реагує на зміни потреб у фахівцях і щодо інших спеціальностей. Зберігається високий попит на ринку освітянських послуг на підготовку фахівців із спеціальностей управління і адміністрування, охорони здоров’я, освіти, будівництва. Зріс попит на інформаційно-технологічні, телекомунікаційні та транспортні спеціальності.

 

Динаміка зарахування в розрізі спеціальностей

до закладів фахової передвищої освіти, осіб

 

Зберігаючи здебільшого традиційну спеціалізацію, фахові коледжі продовжують розширювати свої можливості в підготовці кадрів, відкриваючи нові спеціальності, які мають попит на ринку праці.

Приємно відзначити, що в останні роки, за винятком року війни, спостерігається тенденція збільшення прийому студентів, що пояснюється привабливістю фахової передвищої освіти для молоді, зростанням попиту на випускників цього рівня підготовки та швидкого повернення інвестованих в їх підготовку коштів.

 

Динаміка прийому до закладів фахової передвищої освіти (2019-2022 рр.)

 

До найбільш перспективних можна віднести медичні, економічні аграрні, технічні і технологічні заклади фахової передвищої освіти. Водночас близько 60 фахових коледжів,  здебільшого однопрофільних, а також приватних з невеликим контингентом здобувачів освіти перебувають у зоні ризикового існування. Внаслідок щорічного зменшення прийому в ці заклади освіти можна очікувати, що більшість з них з часом, у кращому випадку, можуть приєднати до більш потужних, а в гіршому – ліквідувати.

 

Заклади фахової передвищої освіти за кількісним контингентом, осіб

В умовах, коли Україна робить перші кроки щодо входження до Європейського Союзу, необхідно зберегти пріоритетну підготовку фахівців у першу чергу для потреб країни, враховувати загальні тенденції розвитку світового ринку праці. Особливо це важливо для країни в післявоєнний період. Сьогодні дуже складно визначитися щодо потреби у фахівцях певних напрямів. Якщо кількість працівників бюджетної сфери (охорона здоров’я, освіта, культура, збройні сили) можна обрахувати як фактично зайнятих, як і потребу в них у майбутньому, то щодо зайнятих у виробничому бізнесі, а тим більше у сфері обслуговування, це зробити досить проблематично.

Водночас слід зазначити, що фахова передвища освіта внаслідок гнучкості та зорієнтованості на економічні й соціальні потреби суспільства оперативно приводить ринок освітянських послуг у відповідність до запитів ринку праці. Про це свідчать статистичні дані про зареєстрованих безробітних з-поміж випускників технікумів і коледжів (наразі – фахових коледжів), кількість яких в рази менша порівняно з вищою освітою.

 

Ринок праці для випускників закладів фахової передвищої освіти

 

 

Ринок освітянських послуг в закладах фахової передвищої освіти

 

Якщо сприймати ринкові відносини як рушійну силу розвитку економіки, то слід відзначити, що наявні робочі місця заповнені далеко не завжди фахівцями відповідного фаху і рівня. Останнім часом спостерігається тенденція зміни вимог під час приймання на роботу випускників закладів освіти, як наслідок у виробничий сектор економіки на посади, які потребують відповідної фахової підготовки, нерідко потрапляють фахівці не за профілем.

Останнім часом з метою приниження ролі фахової передвищої освіти з’являються заяви, що ніби основним призначенням цього рівня підготовки є забезпечення абітурієнтами закладів вищої освіти. Фактично ж, близько 70 % випускників фахових коледжів працюють за фахом, і лише 27,5 % продовжують навчання за денною формою у закладах вищої освіти.

До речі, досвід засвідчує, що випускники фахових коледжів після отримання вищої освіти здебільшого працюють за фахом.

 

Працевлаштовані випускники фахових коледжів, %

 

У нинішніх вкрай складних умовах воєнного часу, коли значна кількість закладів фахової передвищої освіти є тимчасово переміщеними (84 закладів освіти), особливу увагу необхідно зосередити на чинниках, які сприяють ефективній підготовці фахівців.

Головним є безумовно кваліфіковані викладачі, мотивовані здобувачі освіти, відповідальні батьки, інформаційно-цифрове забезпечення.

Викладач. Головний суб’єкт освітнього процесу, вимоги до якого постійно підвищуються. Нові інформаційні технології, обізнаність студентів, їх доступ до різних джерел освітньої та фахової інформації вимагають від викладача постійного підвищення кваліфікації з використанням нових методологічних підходів, з пошуком сучасних можливостей комунікування.

Сьогодні викладач в умовах широкого використання дистанційного навчання має допомагати здобувачу освіти реалізувати свої можливості, спонукати до освоєння нових знань і навичок, насамперед, у сфері пошуку та обробки інформації. Нові педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології без підготовленого педагога не можуть бути реалізованими.

 

Якісний склад педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, %

 

Якісні показники педагогічного персоналу фахових коледжів з роками невпинно зростають. Близько 50 % мають вищу категорію, а 13,6 % є викладачами-методистами. Підготовкою фахівців у фахових коледжах також зайняті 1804 кандидатів наук і 120 докторів наук.

Здобувачі освіти. Мотивація, психологічна стійкість, комунікабельність, готовність навчатися протягом життя є головними вимогами роботодавців до випускників фахових коледжів.

Особливо важливо, окрім фахових знань і умінь, володіти цифровими технологіями, іноземною мовою і правом на водіння транспортним засобом.

В умовах дистанційного навчання студенти, як і викладачі, зуміли адаптуватися до нових освітніх технологій. Проведене анкетування у фахових коледжах засвідчило, що студенти вважають дистанційне  навчання досить ефективним  і що рівень отриманих знань залежить у першу чергу від їх наполегливості і бажання (82,7 %).

 

Час користування студентів гаджетами (результати анкетування)

 

Інформаційно-комунікаційне забезпечення. Відійшли в минуле критерії щодо технічного оснащення закладів освіти, які визначалися кількістю комп’ютерів на 100 студентів. Сьогодні кожен студент має сучасні гаджети – мобільні телефони, планшети, ноутбуки, які дозволяють працювати дистанційно. Головне – це доступність інтернету, його швидкість, а також наявність відповідного освітнього контенту. В нинішніх умовах особливо важливим є консолідація зусиль на створення електронних посібників фахового спрямування з розміщенням їх на цифрових платформах, доступних для здобувача освіти.

 

Підручники та посібники, зручні для користування студентами (результати анкетування)

 

Першочергові завдання фахової передвищої освіти:

·  створення умов для безпечної якісної освіти, інтегрованої в європейський освітянський простір;

· створення галузевих навчально-практичних центрів фахової передвищої освіти, а також центрів колективного користування обладнанням;

· впровадження об’єктивної системи оцінювання якості освіти шляхом використання єдиних критеріїв і сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ЄДКІ);

· створення єдиної електронної платформи зі широким наповненням електронними посібниками та електронними версіями підручників попередніх років;

·   запровадження електронних (цифрових) освітніх програм для розширення можливостей дистанційного навчання;

·    імплементація освітніх стандартів фахової передвищої освіти;

·    впровадження дуальної освіти шляхом урізноманітнення її форм;

· зважена оптимізація закладів освіти шляхом об’єднання територіально наближених, однопро­фільних, з невеликим контингентом, з низьким рівнем перспективності (фахових коледжів, училищ, ліцеїв) – утворення на їх базі регіональних освітніх кластерів;

·    забезпечення соціально-економічної спрямованості освіти загалом і фахової передвищої окремо, що дозволить розглядати підготовку кадрів щодо потреб країни та світового ринку праці;

· збереження та розширення інтеграційних процесів в освіті через забезпечення її ступеневості;

· ефективне використання та збереження майнового комплексу закладів освіти, забезпечення його перепрофілювання та реалізацію надлишкового майна в зв’язку з наявністю значного майнового ресурсу, який через зменшення контингенту студентів не використовується і потребує значних фінансових витрат на його утримання та збереження;

·    розширення можливостей професійного зростання;

· впровадження нових підходів у формуванні особистості та військово-патріотичному вихованні молоді, підготовці учасників освітнього процесу до участі у Національному Спротиві, забезпечення педагогічної та психологічної захищеності;

·    нормативно-правове забезпечення фахової передвищої освіти.

Очікувані результати – успішно розвинуті економіка та суспільство, гарантовані права і можливості; підвищення ролі закладів освіти у забезпеченні сталості регіонів у воєнний та післявоєнний періоди.

Ризики і можливі негативні наслідки – оптимізація закладів освіти, скорочення бюджетної складової і розширення комерційної, а також втрата робочих місць для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Наразі має бути напрацьовано план повоєнної відбудови і розвитку фахової передвищої освіти для максимально раціонального використання її потенціалу у процесах повоєнної відбудови України.

Тетяна ІЩЕНКО, канд. пед. наук, професор, директор

Державна установа «Науково-методичний центр

вищої та фахової передвищої освіти»;

Микола ХОМЕНКО, канд. пед. наук, заступник директора

Державна установа «Науково-методичний центр

вищої та фахової передвищої освіти»;

Володимир ЗЕЛЕНИЙ, канд. іст. наук, координатор сектору

фахової передвищої освіти, В.о.директора

ВСП «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського ДАЕУ»