МИКОЛА ХОМЕНКО

Підготовка фахового молодшого бакалавра — чи потрібний цей рівень освіти? Про це, напевно, мають говорити не директори і викладачі коледжів, і навіть не роботодавці, а, в  першу чергу, випускники технікумів і коледжів, які після закінчення попрацювали декілька років за фахом або продовжили навчання в університеті. І вони скажуть, було б кому слухати, що своїм життєвим, професійним успіхам завдячують першочергово навчанню у коледжі. Загалом в дискусіях, які ведуться в суспільстві, існують радикально протилежні погляди — від несприйняття молодшого спеціаліста як окремого професійного рівня з пропозиціями щодо об’єднання з професійно-технічною освітою, до визнання його першим рівнем вищої освіти, що готує універсального, найбільш затребуваного фахівця. В опонентів є свої аргументи, яким кожний маніпулює на свою користь. Проте потрібно пам’ятати, що незалежно від соціально-економічного устрою, рівнів розвитку суспільства ринок праці визначається тріадою: робітник, майстер, інжен

  Форс-мажорні обставини цього року потребують неординарних кроків і не тільки в освіті. Дивуючись   несприйняттям дистанційної освіти як форми навчання, в першу чергу батьками, хочеться поставити питання: чому? Звідки така безальтернативність, що з 1 вересня   учні і студенти, як завжди, навчатимуться в аудиторіях?   Відчувається бажання перекласти тягар відповідальності з одних плечей на інші і в подальшому засвідчувати «а я ж казав», пишаючись своєю далекоглядністю. Сьогодні можна піддавати критиці застережливі заходи, які заплановано в державі щодо організації нового навчального року, але все-таки краще бути готовими до гіршого, сподіваючись на краще, ніж навпаки. Не особливо переймаючись   проведенням традиційних   урочистих заходів – серпневі педагогічні наради, лінійки тощо (в такій ситуації можна обійтися і без них), потрібно думати над тим, як організовувати освітній процес, забезпечивши найбільшу ефективність   навчання. Звичайно, в цій ситуації, подобається чи не