МИКОЛА ХОМЕНКО

Професійна освіта. Це не тільки професійно-технічна, а і фахова передвища, і вища. Чого ми хочемо? Ну звичайно, щоб освіта була доступною, та головне – якісною. Щодо доступності особливих проблем немає. Створена потужна інфраструктура закладів освіти для підготовки робітника, майстра, інженера. На будь-які статки – державні, комунальні, приватні. Щодо рівних можливостей. Суспільний менталітет стосовно отримання фахової освіти, а тим більше якісної освіти, склався не сьогодні і не вчора. Закономірно, що більшість молодих людей намагаються потрапити до закладів освіти в наших  мегаполісах – Києві, Харкові, Львові. Та й їдуть вони сюди не тільки для того, щоб стати студентом, але й щоб влаштуватися на роботу, не дивлячись на вартість навчання, віддаленість від місця постійного проживання, складності з житлом. Як результат, кращий освітянський, науковий потенціал накопичується у відомих містах, провідних університетах. Навіть отримавши бакалаврську підготовку в регіональних ун

Сьогодні ми не уявляємо себе без інтернету. Соціальні мережі дозволяють вільно спілкуватися з Президентом, міністрами, депутатами. Можливість опитувати населення, оцінювати діяльність уряду, вести документообіг, проводити референдуми, і навіть  перепис населення, стала цілком реальною і доступною. Популярними здобули віртуальні петиції, коли за підтримки 25 тис. голосів винесене на обговорення питання повинне бути розглянуте Президентом. Хоча розглянути – не означає  вирішити, але вже сам факт мобілізації учасників навколо того або іншого питання – свідчення його значимості. Запам’яталися петиції щодо збереження підготовки молодшого спеціаліста, широке обговорення за допомогою інтернету проекту Закону «Про фахову передвищу освіту". Так що, друзі, якщо хочете, щоб вас почули, не потрібно писати листи-звернення до високопосадовців, а потім від чиновників рангом набагато нижче з посиланнями на параграфи, пункти, постанови, закони отримувати відповіді  і, скоріш за все, – нег