МИКОЛА ХОМЕНКО

Делегування повноважень, або як вирішується питання з молодшим спеціалістом. «Два кроки назад, один крок вперед», – дещо перефразований вислів відомого отримувача вищої освіти екстерном, апологета свободи, братства і рівності. Власне кажучи, це те, що ми маємо сьогодні з молодшим спеціалістом. З вищої освіти, проскочивши попередній рівень середньої спеціальної, опинилися в професійно-технічній. Два роки потому пройшли в дискусіях. У технікумах і коледжах розмірковували, як ці зміни вплинуть на престижність навчального закладу, у вищих інстанціях визначились, як вийти з ситуації, яка, на перший погляд, була досить простою – цей рівень підготовки перевести в професійно-технічну освіту, «звільнивши» вищу і підсиливши професійну. Згадаємо, що понад двадцять років реформували молодшого спеціаліста під вищу освіту – інтегровані навчальні плани і програми, кредитно-модульна система, кадровий потенціал, ступенева безперервна освіта, університетські центри з відповідними структурами

«Скинувши шкіру, вже не влізеш в неї знову. Такий закон джунглів» , – сказав Каа. Редьярд Кіплінг «Книга джунглів» Руйнуючи певні стереотипи, застарілі шаблони, ми маємо розуміти, що до них ми вже не повернемося. Перший місяць нового року вже в минулому, відшуміли свята, студенти і викладачі повернулися до занять – до весни залишилося зовсім небагато. Але якщо бути відвертим – більшість освітян з острахом дивиться в майбутнє. Вищі навчальні заклади вкотре вже дізнаються про можливість стати користувачами бюджетних коштів, тобто разом з приватними закладами освіти претендувати на бюджетне фінансування. Боятися, мабуть, нічого і навіть незручно – постійно лунають заяви про унікальність і високий рівень підготовки в державних вишах. Здається, яку конкуренцію може скласти приватний вуз, створений зовсім недавно, із сумнівною репутацією, невизначеним науково-педагогічним персоналом, невідповідною матеріально-технічною базою. Хвилювання викликають критерії, за якими визначатим